Графік роботи

Пн - Пт: 8:30 - 18:00

(097) 870-51-96

(097) 481- 42- 23

(095) 792- 99 - 08

Зворотній дзвінок
Меню

Олександр Марусич - мануальний терапевт, травматолог, ортопед у Києві

24.12.2018

Блог

Ветеран АТО Ігор Павлов: "Після поранення на думку смак і запах я став відчувати зовсім не такими, які вони насправді"

Ігор ОСИПЧУК, «ФАКТИ»

Повернути чоловікові сприйняття в норму вдалося завдяки унікальній методиці доктора Олександра Марусича. Реабілітаційний центр, в якому він працює, відкрила в Києві переселенка з Криму Світлана Синенко. Там безкоштовно пролікували вже понад 300 учасників АТО.

— Під час боїв за Іловайськ 24 серпня 2014 року недалеко від селища Кутейникове наша армійська вантажівка ГАЗ-66 напоролася на дві російські БМД (бойові машини десанту), — каже ветеран батальйону «Країна». — Ворог відкрив вогонь із гранатометів. Дивлюся, у мене кисть лівої руки висить. Відчув гострий біль у голові. Кров заливала обличчя. Наші хлопці, відстрілюючись, стали відступати до лісопосадки, і я з останніх сил кинувся за ними. У ГАЗиці нас було вісім людей, вижили шестеро. Мені знесло півчерепа, я міг пальцями торкнутися мозку. Хлопці вкололи мені дві дози знеболювального, зробили перев'язку. Розумів: якщо піду з ними, стану тягарем. Тим більше, що всі зазнали поранень. Тому сказав: «Пацани, не дійду». —«Добре, залишайся, дістанемося до наших, надішлемо за тобою групу», — почув у відповідь. Пролежав у напівреді до ранку, а на світанку вирішив іти. Ледве волочив ноги, кілька разів непритомнів. Приблизно за вісім кілометрів від лісопосадки, в якій провів ніч, вийшов на український блокпост. Через кілька годин до наших пробилися і мої товариші…

Металеву пластину площею 56 квадратних сантиметрів мені встановили на череп в Німеччині. Замість відірваної кисті у мене тепер протез. Усього я переніс понад 20 операцій. Слава Богу, лікарям вдалося поставити мене на ноги.

Уявіть, повертаюся з госпіталю, мама смажить мої улюблені пиріжки, а я не впізнаю їх запах. І так і з усіма іншими ароматами: часнику, цибулі, парфумів, якими користується дружина... Особливо огидним мені здавався запах спирту. Те саме було і з відчуттям смаку продуктів, напоїв. Побратими порадили звернутися з цією проблемою в реабілітаційний центр, який відкрила переселенка з Криму Світлана Синенко. Сказали: «Ветеранів АТО та волонтерів там лікують безкоштовно». Я потрапив на прийом до лікаря цього центру Олександра Анатолійовича Марусича.

------------------------------------------------

— Заходить до кабінету молодий чоловік із величезним шрамом на наголо поголеною головою і протезом на лівій руці, — згадує лікар реабілітаційного центру Олександр Марусич. — «Доктор, у мені проблема», — каже. "Бачу". — «Ні, ця проблема прихована від очей: їм чудові різносоли, які готують мама і дружина, але при цьому таке відчуття, що жий папір. Через поранення засмутилося сприйняття запаху і смаку». Я сказав на це жартома: «Ну, відновлюватимемо у вас рефлекс Павлова». Він розсміявся: «Доктор, я і є Павлов».

— Один з найважливіших принципів мого авторського методу я почерпнув у відомого психотерапевта Анатолія Кашпіровського, з яким тісно спілкувався протягом декількох років (складилося так, що мені довелося лікувати як самого Анатолія Михайловича, так і його дружину), — продовжує Олександр Марус. — Кашпіровський казав: «Лікування моїх пацієнтів відбувається в ті кілька хвилин, за які вони переходять з вертикального положення в горизонтальне». Поясню, про що йдеться: багато хто пам'ятає по телепередачах, що Анатолій Михайлович вводив людей у ​​гіпнотичний стан, і за його командою падали на спину — переходили з вертикального положення в горизонтальне. У цей короткий проміжок часу мозок людини повністю розкутий, завдяки чому спрацьовує установка на самовилікування, яку перед цим давав Кашпіровський.

Я також домагаюся, щоб мозок пацієнта дав потрібні команди, але роблю це іншим способом – застосовую акупунктуру. От і Ігорю Павлову став активувати певні зони мозку за допомогою цієї методики.

—Лікар ставив мені голки в голову, ніс,— продовжує ветеран АТО Ігор Павлов. — Після одного із сеансів я попросив у Олександра Анатолійовича: «Дік, можна спробувати колу?» (Пляшка з напоєм стояла у нього на столі.) — «Будь ласка». П'ю — і до великої радості відчуваю її смак таким, яким запам'ятав з довоєнних часів!

— Незабаром після цього Ігор прийшов на прийом, пахнучи парфумом, — додає лікар. —«Уявляєте, Олександре Анатолійовичу, я знову відчуваю запах улюбленого одеколону!»

—Лікування зайняло кілька місяців,—каже Ігор. — Зараз смак і запах відчуваю нормально. Повернувся до звичайного життя. Минулого року за компанію з побратимами навіть із парашутом стрибнув.

— Голорефлексотерапія — лише частина моєї методики, — продовжує Олександр Марусич. —Я об'єднав три напрями медицини: вертебрологію (науку про захворювання хребта), ортопедії та імунологію. При цьому використовую голкорефлексотерапію, масаж, лікувальну фізкультуру (розробив тренажер власної конструкції, який допомагає в реабілітації пацієнтів), медикаментозне лікування. Всі ці напрямки і методи давно відомі, я сумісив їх, що різко підвищило ефективність лікування.

Прийшов до своєї методики в результаті багаторічного досвіду коли мені було під п'ятдесят. Сформулював закладені в ній ідеї в статті «У п'ятдесят плюс поговоримо про головне». Впровадити методику мене запросили до Франції, потім — до Хорватії. В Україні мені запропонувала роботу Світлана Синенко, яка створила на Південному березі Криму центр екотуризму «Артеміда».

— Я кандидат технічних наук, фахівець із¦добування руди, — вступає в розмову Світлана Синенко, яка створила реабілітаційний центр. — Жила і працювала в Кривому Розі. Я гарний менеджер, тому керівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату довірило мені пост фінансового директора свого санаторію «Криворізький гірник» на Південному березі Криму. І на початку 2000-х років я переїхала на півострів. Через деякий час зайнялася створенням власної здравниці. Викупила у ялтинського таксопарку покинуту базу відпочинку «Артеміда» в селищі Понизівка. Фахівці розповідали мені, що місце там особливе: повітря наповнене зарядженими частинками — такими, що утворюються під час роботи люстри Чижевського (лікувальний прилад, що створює позитивно заряджені іони кисню. — Авт.). Перше, що довелося робити зі своїм колективом — рятувати столітні дуби і оливи, що стояли серед літа майже без листя через нашестя гусениць. Ходили територією «Артеміди» з кульками на головах — з крон сипалися личинки комах. Я сказала своїм родичам і друзям: «На день народження даруйте мені саджанці ялиць, кедрів, кипарисів, інжиру, живці троянд».

Вигадувала, якими хочу бачити котеджі, малювала їх, а архітектор втілював мої ескізи в інженерні проекти. Вирішила, що в Артеміді все буде екологічне. Ми будували зруби, причому колоди не фарбували і не покривали лаком, тому в наших котеджах пахне сосновою смолою. Замовляли продукти лише у кримських фермерів, які не використовують хімікати. Тож наші гості харчувалися виключно екологічно чистими продуктами місцевого виробництва. Купили німецьке обладнання для кухні ресторану. Відпочиваючі могли самі вибрати шматок м'яса чи риби, які ним хвилин за п'ять смажили на розпеченому камені без масла. При цьому раціон кожного гостя розроблявся нашим дієтологом індивідуально. День відпочиваючих розписували так, щоб оздоровчий ефект від перебування у нас був максимальним.

На березі моря ми обладнали кабінки для сну. Збудували готель. Майже все, що заробляла, вкладала в розвиток «Артеміди». Вона стала першою в Криму оздоровницею, яка отримала європейський екосертифікат. До нас стали приїжджати гості з Європи та США. У сезон 2013 року чверть відпочиваючих складали іноземці з далекого зарубіжжя. Серед наших гостей було чимало відомих в Україні людей.

За десять кілометрів від «Артеміди» держава виділила землю для створення першого в Україні Діснейленду. Цей парк відпочинку залучив би ще більше туристів. Хрест на всьому поставила російська окупація Криму. Влітку 2014 року до нас приїхало на 70 відсотків менше гостей, ніж зазвичай…

У народі недаремно кажуть, що біда не приходить одна. До негараздів, пов'язаних з окупацією, додалася проблема зі здоров'ям мого сина Антона. Хірургам довелося зробити йому шість операцій на черевній порожнині. Шви все ніяк не зросталися. Ми були на межі розпачу. Допомогти зміг Олександр Марусич. Він оглянув Антона і впевнено сказав: «Попрацюю з ним десять днів і все налагодиться». Впорався за п'ять. Я якраз планувала їхати на материкову Україну («Артеміду» здала в оренду будівельній фірмі під гуртожиток для робітників), вирішувала, чим там зайнятися.

Те, що Олександр Анатолійович зміг допомогти Антону, підказало вибір, і ми з ним створили реабілітаційні центри спочатку в Кривому Розі, потім у Києві. Тоді, у 2014-му, одна знайома розповіла мені про молоденького 21-річного снайпера Ростислава, у якого через поранення, отримане на фронті, майже не працює права рука. Він став першим бійцем, якого ми взяли на безкоштовне лікування.

— У руці Ростислава застряг дрібний (довжиною півтора-два міліметри) уламок від «Града», через який у молодої людини паралізувало кінцівку, — каже Олександр Марусич. — Вістря осколка впиралося в нерв, викликаючи гострий біль. Видалити стороннє тіло практично неможливо, не зашкодивши нерв. Я став вводити пацієнтові амінокислоти, і вони поступово створили навколо осколка оболонку — закапсулювали його. Таким чином він перестав врізатися в нерв. Паралельно з цим за допомогою акупунктури «запустив» м'язи пораненої руки Ростислава. Зміцнювали їх на моєму лікувальному тренажері.

— Тепер, коли зустрічаю Ростислава, він спеціально високо піднімає праву руку і махає нею, щоб показати, що вона здорова, — додає Світлана Синенко. — Ростислав повернувся до армію, отримав посаду заступника командира батальйону.

Олександру Анатолійовичу вдавалося допомогти хлопцям, які опинилися в практично безнадійних ситуаціях. Так, лікар урятував ногу бійця, яку мали намір ампутувати. Поставив на ноги ветерана АТО, який отримав перелом хребта.

- До речі, коли до нас приходять на лікування групи танкістів, артилеристів або мотострільців, з коридору долинають їх жарти і сміх, а коли спецназівці, розвідники — панує тиша, — зауважує Олександр Марусич. — Розвідники без зайвих слів отримують процедури і зникають, немов тіні.

— На сьогоднішній день ми надали допомогу вже більш ніж 300 бійцям АТО та волонтерам, — каже Світлана Синенко. — Приблизно 10 відсотків із них змогли сплатити вартість ліків, решту ми повністю лікували за гроші, які заробляємо. Бувало, що Олександр Марусич і його помічники місяцями не отримували зарплату, але жодного разу з цього приводу не нарікали.

У держави ми грошей жодного разу не просили — вважаємо своїм обов'язком допомагати захисникам Батьківщини. Однак зачіпає, коли чую, що того чи іншого пораненого бійця відправили на реабілітацію за кордон, заплативши за це, скажімо, 15 тисяч євро. Тоді як реабілітація в нашому центрі обходиться набагато дешевше від 5 до 10 тисяч гривень. Хто допомагає нам, то це волонтери: виготовили масажні столи, закупили для Олександра Анатолійовича ящик одноразових голок. До цього він користувався голками, виготовленими на замовлення ювеліром.



Приватний кабінет доктора Олександра Анатолійовича Марусича у Києві пропонує пацієнтам безопераційне лікування порушень опорно-рухового апарату, терапію постінсультних патологій, посттравматичну реабілітацію. Прийом проводить ортопед-травматолог, вертебролог, мануальний терапевт, спеціаліст вищої кваліфікації. Також у кабінеті веде прийом сімейний лікар. Пацієнтам запропоновані такі послуги:

·         консультативний прийом;

·         голкорефлексотерапія;

·         суглобові ін'єкції;

·         корекція хребта;

·         дуоденальні ін'єкції;

·        гірудотерапія (лікування спайково-рубцевих процесів, постінсультних станів).

Серед переваг приватного кабінету – індивідуальний підхід, високий рівень професіоналізму лікаря, комфортні умови, увага до пацієнта. Приватний кабінет травматолога Олександра Анатолійовича Марусича у Києві – це відновлення рухової активності без оперативного втручання.

Марусич Олександр Анатолійович, мануальний терапевт, травматолог, Київ, Кривий Ріг, інсульт, вертебролог, голкорефлексотерапія, гірудотерапія, суглоби, хребет, реабілітація, ортопед, сімейний лікар

Київ, вул. Авіаконструктора Антонова,

д. 2/32, корп. 4 (житловий комплекс "Шервуд")

+ 38 (068) 366 83 88
+ 38 (095) 602 33 09

Чому ми?

Реабілітаційно оздоровчий центр "Марусич" - найкраще рішення. Якщо вам набридло хворіти запишіться на консультацію до лікаря в зручний для вас час!

Ми в соціальних мережах

Отримуйте останні оновлення в улюблених соціальних мережах.